Присадибні доріжки є прекрасним та необхідним доповненням до інших елементів ландшафтного дизайну будь-якої присадибної ділянки. Тим більше, що зробити їх цілком можливо власноруч.
Головним правилом при створенні будь-якої присадибної доріжки є те, що вона має трохи підніматися над землею – це забезпечить стік опадів. По краях доріжок насипається дренажний шар щебеню або обладнується канава, захищена від забруднення. Оптимальним для доріжки вважається мати ухил приблизно 3 см на кожен поперечний метр. Для зручності їх ширина має бути менше 40 сантиметрів.
Тепер поговоримо про те, як самостійно зробити садову доріжку з монолітного бетону, цегли і вимощену під природний камінь.
При створенні перших двох видів садових доріжок загальним є те, що спочатку необхідно виконати розмітку, використовуючи шнур та кілочки. Після чого виймається ґрунт, видаляються залишки коренів та рослинності, дно добре утрамбовується. По краях траншеї, що вийшла, встановлюють опалубку з фанери або з дощок.
Для доріжки з монолітного бетону на дно траншеї насипають або будь-яке будівельне сміття – залишки штукатурки, бита цегла, шлак, або щебінь. Отриманий у результаті шар має бути висотою не менше 10 см. Його поливають водою і добре утрамбовують. Зверху на нього насипають пісок шаром 5 см, поливають і утрамбовують. На цей фундамент заливають бетон та роблять стяжку. Протягом двох днів його потрібно поливати. Потім опалубка видаляється, а на її місце насипають як дренажну систему декоративний щебінь.
Для доріжки з цегли на дно траншеї укладають шар піску в 10 см. Краї такої доріжки роблять із цільної цегли. На шар піску укладають бій цегли. Можна надати йому вигляд візерунка. Далі щілини між шматками заливаються бетоном. При цьому потрібно подбати про те, щоб бетон заповнив лише щілини, не заливши уламки повністю. Така доріжка буде скоріше декоративною, великі господарські навантаження вона навряд чи витримає.
Форму доріжки, вимощену під природний камінь, кожен вибирає самостійно. Завдяки цьому вона виходить дуже гарною. Спочатку робиться опалубка з листового металу, якій надається форма кільця, та потім її вигинають під форму природного каменю. Ці форми молотком забивають у землю. Виймають ґрунт, опалубку змочують водою, потім заливають бетоном. Для більшої природності розчин додають гальку або осколки кераміки.