Ще багато десятиліть тому оштукатурювання стін було одним з обов’язкових видів робіт при будь-якому будівництві. І сьогодні воно також є процесом, без якого просто не можна обійтися під час оздоблення житлових і нежитлових об’єктів. Але в самому оштукатурюванні змінилося досить багато.
Сучасна технологія цього процесу передбачає використання різних за характеристиками матеріалів. Широко поширене на даний момент застосування вапняного розчину. Він складається з піску, цементу, а також пластифікатора, в якості якого береться вапно.
Такий розчин дуже мало коштує. Це і є його головною перевагою. Недоліків же у нього досить багато. Експлуатуватися штукатурка на основі цього розчину може не більше 35 років. Після цього терміну вона починає інтенсивно обсипатися. Вапно здатне роз’їдати шкіру в разі контакту зі шкірою, тому користуватися таким оздоблювальним матеріалом досить складно.
Близький до вже зазначеного виду розчину інший – цементно-піщаний. Відмінність цього розчину від попереднього полягає лише в тому, що при його приготуванні використовується не вапно, а інші пластифікатори, більш досконалі. Це трохи збільшує його собівартість. Зате товщина шару штукатурки, якого можна досягати за допомогою цього розчину, сягає 8 см.
Якщо в такий розчин додати гідроізолят, то його можна використовувати для проведення штукатурних робіт у приміщеннях, що характеризуються підвищеною вологістю. Прослужить така штукатурка практично стільки ж, скільки й сама будівля.
Відмінними якостями володіє також і гіпсова суміш. За допомогою неї можна готувати поверхню для подальших оздоблювальних робіт. При застосуванні машинного способу нанесення значно скорочується час, який потрібен для проведення оштукатурювання. На шар же такої штукатурки можна відразу клеїти шпалери. Але й коштує така суміш дещо дорожче за попередні.
Говорячи про способи виконання штукатурних робіт, слід зазначити, що при нанесенні суміші необхідно використовувати напрямні маяки. Після оштукатурювання вони повинні вийматися, щоб на стінах не залишалося іржавих вкраплень.
Невеликі перепади допустимі, оскільки розчин після нанесення дещо “сідає”. Але не слід у цьому відношенні виходити за межі 3-9 мм. Висихає штукатурка приблизно 3 тижні. Лише після цього можна переходити до подальшого оздоблення.